Історична довідка
Історична довідка

Історія будівництва та розвитку авіації ВМС України

 

Авіація Військово-Морських Сил України народжувалась у складній і гострій політичній ситуації. Передумовою до створення ВМС України стало Звернення Президента України - Головнокомандувача Збройних Сил України від 18 січня 1992 року до військовослужбовців, які проходять службу на території України та за її межами. У зверненні вказувалося, що всі угруповання військ, які базуються на українській території, крім військ стратегічних сил, становлять Збройні Сили України, а військовослужбовцям пропонувалось скласти Військову присягу на вірність народу України. Особовий склад 33 Центру бойового застосування та перенавчання льотного складу Морської авіації та 1063 Центру бойового застосування корабельної авіації свідомо поставився до звернення Президента України.

10 квітня 1992 року Присягу на вірність українському народові склав Центр бойового застосування корабельної авіації ВМС у місті Саки-4. До присяги на вірність українському народові морських авіаторів привів начальник Центру полковник  Віктор Безногих.

4 серпня 1993 року наказом Міністра оборони України командувачем авіації – заступником командуючого ВМС України по авіації було призначено генерал-майора Воловіна Миколу Миколайовича.

Начальником штабу – першим заступником командувача авіації ВМС України був призначений генерал-майор Тітаренко Віктор Андрійович.

 

До складу командування також були призначені: заступником командуючого - полковник Руденко Микола Петрович, заступником командуючого з виховної роботи – полковник Романюк Петро Васильович, начальником інженерно-авіаційної служби  – полковник Бадера Микола Миколайович, начальником відділу бойової підготовки – полковник Дедухов Олександр Григорович, начальником тилу  – полковник Шаповал Віталій Іванович.

 

18 жовтня 1993 року, у відповідності до Директиви Головного Штабу Збройних Сил України, в смт. Новофедорівка, на фондах 1063 Центру бойового застосування корабельної авіації було сформовано командування авіації Військово – Морських Сил України у складі: генералів – 3, офіцерів – 116, прапорщиків – 6, працівників - 41. До складу авіації ВМС України увійшли: 100 корабельний винищувальний і 299 корабельний штурмовий полки які базувались на аеродромі Саки, 555 протичовновий вертолітний полк у місті Очакові, 316 окрема протичовнова авіаційна ескадрилья у місті Миколаїв з частинами та підрозділами забезпечення

9 листопада 1993 року командування авіації ВМС України до виконання поставлених завдань.

 

Основними завданнями авіації ВМС України на початку її формування були:

- відпрацювання дій по відбиттю повітряного нападу  на приморському напрямку;

- нанесення ударів по  корабельним угрупованням противника;

- пошук, стеження та знищення підводних човнів;

- забезпечення дій Військово – Морських Сил України та інші.

 
 

 Згідно Директиви Міністра оборони України, наприкінці 1995 року, Командування авіації ВМС України було переформовано в Управління морської авіаційної групи (МАГ) ВМС ЗС України. Йшло подальше скорочення Військово – Морських Сил України та оптимізація органів управління. Відповідно до директиви МО України  від 01.04.97 року у складі командування ВМС ЗС України було створено відділ (бойового застосування та взаємодії) морської авіації. Начальником відділу був призначений генерал – майор Тітаренко Віктор Андрійович який очолював його роботу до квітня 2004 року, надалі на цю посаду був призначений полковник Малигін Олексій Олександрович. Відділ (бойового застосування та взаємодії) морської авіації у складі командування ВМС ЗС України проіснував майже до кінця 2000 року. Після його розформування, управління частинами та підрозділами морської авіації, здійснювалось командуванням Морської авіаційної групи до моменту її розформування у 2004 році.

 

         Відповідно до директиви Міністра оборони України від 02.12.2004 року, у зв’язку з розформуванням Морської авіаційної групи ВМС ЗС України, в командуванні Військово – Морських Сил був сформований відділ морської авіації під керівництвом заступника командувача ВМС ЗС України з авіації полковника ДОМРАЧЕВА Олександра Захаровича який, до свого звільнення з лав Збройних Сил України у грудні 2008 року, приймав активну участь у формуванні морської авіаційної бригади, відновлені технічного стану авіаційної техніки та льотного вишкілу екіпажів бригади.

 

         В березні 2009 року, відділ морської авіації був переформований в управління (морської авіації) командування Військово – Морських Сил ЗС України. На посаду заступника командувача ВМС ЗС України з авіації - начальника управління був призначений полковник ЧЕРНЕНКО Василь Іванович. Під його керівництвом було вдосконалено структуру управління, продовжено роботу щодо нарощування кількості боєздатної авіаційної техніки та бойоготових льотних екіпажів бригади та організації роботи полігону "Нитка".

 

299 корабельний штурмовий авіаційний полк

 

299 корабельний штурмовий авіаційний полк (інструкторсько - дослідницький) було сформовано на аеродромі Саки у жовтні 1976 року.

Основним завданням полку було перенавчання особового складу на нову авіаційну техніку ( літаки вертикального зльоту і посадки Як-38) та підготовка його до бойових дій.

 

                         

 

В липні 1991 року наказом командувача ВМФ СРСР польоти на Як-38 припинені та даний тип літальних апаратів знятий з експлуатації. На зміну їм приходять літаки Су-25. Полк продовжує виконувати поставлені завдання та розпочинає підготовку екіпажів до польотів з палуби авіанесучого корабля на зльотно-посадковому комплексі «НИТКА».

Наказом Міністра оборони України в березні 1992 року 299 корабельний штурмовий авіаційний полк (інструкторсько - дослідницький) включений до складу Збройних Сил України. 8 квітня 1992 року особовий склад полку під керівництвом командира полку полковника Кабурова Євгена Тимофійовича прийняв Присягу на вірність народу України.

З 12 листопада 1993 року 299 корабельний штурмовий авіаційний полк починає писати свою історію, як складова авіації ВМС України. Нажаль ця історія була невеликою. У квітні 1994 року полк був переформований у 299 окремий штурмовий авіаційний полк, а 10 червня 1996 року виключений зі складу авіації ВМС України.

У подальшому (1 вересня 2003 року) 299 ошап переформований в 299 штурмову авіаційну бригаду Військово – Повітряних Сил Збройних Сил України, а в травні 2004 року бригада змінює місце постійної дислокації та передислокується на аеродром Кульбакіно м. Миколаєва.

 

100 корабельний винищувальний авіаційний полк

100 корабельний винищувальний авіаційний полк був сформований 10 березня 1986 року на підставі Директиви Головного штабу Військово-Морського флоту СРСР . На озброєнні полку якого перебували Су-27, МіГ-29, Як-38, МіГ -21, Су-25.

 

                                 

 

Наказом Міністра оборони України в  1992 року полк був включений до складу Збройних Сил України. Частина техніки та особового складу полку який не прийняв Присягу на вірність народу України вибув  до Російської федерації..

До складу авіації Військово – Морських Сил України 100 корабельний винищувальний авіаційний полк увійшов у 1993 році під командуванням полковника Артем’єва Олега Петровича. Надалі, з 1993 року до 1996 року полком командував полковник Телєгін А.В.

100 корабельний винищувальний авіаційний полк проіснував 10 років та був розформований у 1996 році.

В середині 90 – х років минулого століття ВМС України як й вся країна пройшли складний шлях. Формування та удосконалення структури, відсутність достатнього фінансування змінювали завдання ВМС та їх складових. Згідно Директиви Міністра оборони України, наприкінці 1995 року, Командування авіації ВМС України було переформовано в Управління морської авіаційної групи (МАГ) ВМС ЗС України. Змінився склад авіації вітчизняного флоту тому були змінені її завдання.

 

Основні завдання Морської авіаційної групи ВМС ЗС України:

 -  ведення повітряної розвідки в інтересах ВМС ЗС України;

 -  пошук, стеження та знищення підводних човнів, мало розмірних швидкохідних морських та наземних цілей

    самостійно та у складі   різнорідних сил ВМС ЗС України;

 -  повітряна вогнева підтримка  військ у морі та на приморському напрямку;

 -  забезпечення управління частинами та підрозділами ВМС ЗС України з повітря;

 -  пошуково –рятувальне, протидиверсійне, транспортне, повітряно – десантне забезпечення дій ВМС ЗС України.


Командиром МАГ ВМС України у 1996 року був призначений полковник Коваль Володимир Іванович

 

Начальником штабу – першим заступником командира МАГ ВМС ЗС України був призначений полковник Омелаєнко Анатолій Григорович


                    

на знімку особовий склад управління МАГ ВМС ЗС України, нижній ряд зліва на право заступник командира з виховної роботи полковник Бульо Р.Г., заступник командира полковник Артемєв О.П., заступник командувача ВМС ЗС України віце – адмірал Сичов , командир МАГ ВМС ЗС України генерал – майор Коваль В.І., заступник командира з озброєння полковник Ларіонов О.С., заступник командира з бойової підготовки полковник Трусов Ю.Б.

До складу  Морської авіаційної групи входили

Бойові частини:

555 морський вертольотний полк (м.Очаків) ;

316 окрема морська авіаційна ескадрилья (м. Миколаїв);

9 окрема змішана морська авіаційна ескадрилья (смт. Новофедорівка).

 

Частини забезпечення:

66 окремий батальйон аеродромно – технічного забезпечення (м.Очаків);

285 окремий батальйон зв’язку та радіотехнічного забезпечення (м.Очаків);

97 комендатура забезпечення (смт. Новофедорівка);

220 вузол зв’язку (смт. Новофедорівка);

 

                                     

 

За часи існування управління Морської авіаційної групи командуванню цього органу військового управління вдалось зберегти морську авіацію як рід ВМС ЗС України. Крім підтримання справності авіаційної техніки та повітряного вишколу льотних екіпажів особовий склад частин приймав участь у міжнародних навчаннях та миротворчих операціях, вперше виконано польоти на повітряну розвідку корабельних угрупувань Об’єднаних Військово-Морських Сил НАТО в західній частині Чорного Моря, вперше в історії держави на військовому параді з нагоди 10-ї річниці незалежності України екіпажі літаків та вертольотів авіації ВМС ЗС України продемонстрували свою майстерність над Хрещатиком, представники пошуково – рятувальної служби здійснили стрибки з парашутом на Північному полюсі та багато інших справ було зроблено для становлення авіації вітчизняного флоту та його розвитку.


555 морський вертольотний полк

 

555 авіаційний полк (дослідницько-інструкторський) був сформований на підставі наказу Міністра оборони СРСР 10 червня 1959 року у м. Очаків. Частина підпорядковувалась начальнику 33 Навчального Центру авіації Військово-Морського Флоту. Основним завданням полку було освоєння нової авіаційної техніки та перенавчання льотного складу авіації усіх флотів СРСР на нову техніку що надходила на озброєння морської авіації. В залежності від авіаційної техніки, завдань що виконувались полк в різні роки змінював свою назву.  

На момент розпаду СРСР він мав назву 555 протичовновий вертольотний полк (дослідницько-інструкторський)

22 лютого 1992 року особовий склад полку прийняв військову Присягу на вірність народу України. 28 вересня 1993 року 555 протичовновий вертольотний полк (дослідницько-інструкторський) включений до складу Військово-Морських Сил України.

З листопада 1993 року  полк включений до складу авіації Військово-Морських Сил України.

З грудня 1995 року 555 протичовновий вертольотний полк включений до складу Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил України.

         

 

На підставі Директиви Міністра оборони України 28 грудня 1998 року 555 протичовновий вертольотний полк перейменований у 555 морський вертольотний полк Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Основні завдання 555 морського вертолітного полку:

   викриття надводної і підводної обстановки у визначених районах моря;

   стеження та знищення підводних човнів противника;

   пошуково-рятувальне забезпечення сил в морі ;

   пошук та знищення підводних диверсійних сил та засобів противника;

   забезпечення наведення на корабельні сили противника своїх ударних сил та видача їм цілевказівок;

   повітряна вогнева підтримка  військ берегової оборони;

   перевезення й десантування повітряним та наземним способом тактичних десантів;

   пошук та знищення малорозмірних морських та наземних цілей.

 

За час перебування у складі морської авіації України особовий склад полку брав участь в операціях по перевезенню біженців на території Грузії. Екіпажі вертольотів палубного базування Ка-27 на борту фрегата "Гетьман Сагайдачний" з дружнім візитом відвідували Францію (міста Париж, Марсель, Тулон, Гавр, Руан) та Сполучені Штати Америки (Військово - Морську Базу ВМС США НОРФОЛК). Особовий склад полку приймав щорічно приймав участь у міжнародних навчаннях "Сі-Бриз", "Фарватер Миру", "Козацький степ" та інших. Неодноразово екіпажі полку демонстрували свою майстерність на урочистих заходах держави, повітряних парадах, надавали допомогу та рятували людей на морі.

 

555 морським вертолітним  полком у складі авіації ВМС України командували:

полковник     ІВАЩЕНКО Сергій Яковлевич            з  30.07.87р.  по 15.04.97р.

полковник     ТРОФИМОВ Юрій Михайлович            з 15.04.97р.   по 11.05.00р.

полковник     ЄРЕМЕЄВ Володимир Васильович      з 22.06.00р.  по 26.12.02р.

полковник     МОСКАЛЬОВ Юрій Володимирович     з 17.01.03р.  по 30.10. 04р.

 

В жовтні 2004 року 555 морський вертольотний полк Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил Збройних Сил України був розформований, визначена авіаційна техніка та особовий склад передані на формування морської авіаційної бригади Військово-Морських Сил Збройних Сил України у смт. Новофедорівка, Сакського району АР Крим.

 

316 окрема морська авіаційна ескадрилья

 

316 окрема протичовнова авіаційна ескадрилья сформована у червні 1985 року на підставі директиви Міністра оборони СРСР. Ескадрилья  входила до складу 33 Центру бойової підготовки і перенавчання льотного складу ВМФ (м.Миколаїв).

 В квітні 1992 року особовий склад 316 окремої протичовнової авіаційної ескадрильї прийняв присягу на вірність Народу України.

 

З 23 січня 1996 року ескадрилья увійшла до складу авіації Військово-Морських Сил України .

26 квітня 1999 року 316  окрема протичовнова авіаційна ескадрилья переформована в 316 окрему морську авіаційну ескадрилью Морської авіаційної групи ВМС ЗС України.

 

 

316 окремою морською авіаційною ескадрилью у складі авіації ВМС України командували:

полковник           СИНЕНКО Леонід Олексійович            з 20.04.85р. по 12.08.92р.

підполковник       ЄМЕЛІН Володимир Іванович             з 12.08.92р. по 27.08.98р.

підполковник       МУХІН Олександр Федорович            з 27.08.98р. по 05.04.01р.

підполковник       АБРАМЧУК Олександр Васильович    з 05.04.01р. по 2004р.

на знімку (зліва направо)командири 555 полку :ТРОФИМОВ Ю.М.,ІВАЩЕНКО С.Я.,ШАТОВ А.Ф.,ДЕЙНЕКА В.Г.,МОСКАЛЬОВ Ю.В.

 

У жовтні 2004 року 316 окрема протичовнова авіаційна ескадрилья Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил Збройних Сил України розформована і припинила своє існування. Особовий склад та авіаційна техніка були передані для формування морської авіаційної бригади.

 

9 окрема змішана морська авіаційна ескадрилья


На підставі директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України 06.01.1995 року сформована 9 окрема транспортна авіаційна ескадрилья, місце дислокації смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим.

В липні 1999 році на підставі Директиви Заступника Міністра оборони України – Командувача Військово-Морських Сил України 9 окрему транспортну авіаційну ескадрилью перейменовано в 9 окрему змішану морську авіаційну ескадрилью.

 

         

 

9 окремою змішаною морською авіаційною ескадрилью у складі авіації ВМС України командували:

майор        САЧЕВСЬКИЙ Степан Федорович        з 30.04.95р. по 20.12.96р.

підполковник      ВОЙТЮК Віктор Олексійович     з 02.09.97р. по 30.10.04р.

 

У 2004 року 9 окрема змішана морська авіаційна ескадрилья Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил Збройних Сил України розформована і припинила своє існування. Особовий склад та авіаційна техніка були передані для формування морської авіаційної бригади.

 

Історія організаційного будівництва та розвитку частин забезпечення авіації ВМС України

 

66 окремий батальйон аеродромно-технічного забезпечення

 

Для забезпечення діяльності створеного у м. Очаків 555 авіаційного полку, на підставі наказу Міністра оборони СРСР від з 01 листопада 1959 року начальником 33 Навчального Центру авіації Військово-Морського Флоту на знов створених фондах було сформовано 709 авіаційно-технічну базу.

22 лютого 1992 року особовий склад бази прийняв військову Присягу на вірність народу України. В 1993 році база була включена до складу частин що забезпечують авіацію Військово-Морських Сил України.

В грудні 1995 року 709 авіаційно-технічна база була включена до складу частин Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил України.

На підставі директиви Міністра оборони України з 30 грудня 1999 року 709 авіаційно-технічна база Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил України, перейменована в 66 окремий батальйон аеродромно-технічного забезпечення.

У відповідності до директиви Міністра оборони України з 30 листопада 2004 року 66 окремий батальйон аеродромно-технічного забезпечення Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил Збройних Сил України переформовано в 66 авіаційну комендатуру морської авіаційної бригади Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Частина особового складу та техніки була направлена на формування морської авіаційної бригади.

 

66 окремим батальйоном аеродромно-технічного забезпечення у складі авіації ВМС ЗС України командували:

підполковник   НАЗАРЕНКО Микола Олексійович   з 19.03.93р. по 10.10.97р.

підполковник  ДЕМИДОВ Олег Петрович                  з 27.10.97р. по 29.01.00р.

Згідно директиви Міністра оборони України  з 30 червня 2006 року 66 авіаційна комендатура морської авіаційної бригади Військово-Морських Сил Збройних Сил України розформована.

 

 

285 окремий батальйон зв'язку та радіотехнічного забезпечення

 

На підставі наказу Міністра оборони СРСР 01 листопада 1959 року сформований 285 окремий дивізіон управління польотами і посадкою літаків. Місце дислокації: м. Очаків, Миколаївської області. В квітні 1968 року дивізіон був перейменований у дивізіон зв'язку і радіотехнічного забезпечення. В  лютому 1981 року 285 окремий дивізіон зв'язку і радіотехнічного забезпечення перейменований у 285 окремий батальйон зв'язку і радіотехнічного забезпечення.

22 лютого 1992 року  285 окремий батальйон зв'язку і радіотехнічного забезпечення прийняв Військову Присягу на вірність народу України.

28 вересня 1993 року 285 окремий батальйон зв'язку і радіотехнічного забезпечення включений до складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

09 листопада 1993 року 285 окремий батальйон зв'язку і радіотехнічного забезпечення включений до складу Авіації Військово-Морських Сил України.

20 грудня 1995 року 285 окремий батальйон зв'язку і радіотехнічного забезпечення включений до складу Морської авіаційної групи Військово-Морських Сил України.

За час свого існування особовий склад батальйону якісно та надійно забезпечував бойову підготовку та льотну діяльність усіх авіаційних частин що постійно або тимчасово базувались на аеродромі Очаків.

 

285 окремим батальйоном зв'язку та радіотехнічного забезпечення у складі авіації ВМС ЗС України командували:

підполковник         ЛИТВИНЕНКО Федір Миколайович                          з 21.07.82р. по 13.01.92р.

підполковник         ВАСИЛЕНКО Олександр Миколайович                    з 13.01.92р.по 08.08.97р.

підполковник         МИХАЙЛИЧЕНКО Олександр Анатолійович              з 12.08.97р. по 12.11.04р.

 

28 грудня 2004 року 285 окремий батальйон зв'язку і радіотехнічного забезпечення розформований. Частина особового складу та техніки була направлена на формування морської авіаційної бригади.

 

Історія організаційного будівництва та розвитку злітно – посадкового полігону «НИТКА»

         12 січня 1979 року Директивою Генерального штабу Збройних Сил СРСР на аеродромі Саки створений 23 випробувальний навчально-тренувальний комплекс корабельної авіації ВМФ (23 ВУТК КА).

17 березня 1992 року наказом Міністра оборони України полігон «НИТКА» підпорядкований Державному авіаційному науково-випробувальному центру ЗС України.

16 квітня 1992 року особовим складом полігону «НИТКА» прийнята Військова присяга на вірність народу України.

3 грудня 1993 року випробувальну базу ВПС ЗС України переформовано у випробувальний полігон злітно-посадкових систем «НИТКА».

 

                        

 

30 червня 2005 року директивою Міністра оборони України №332/1/014 полігон «НИТКА» включений до складу ВМС ЗС України.

Полігон призначений для випробування корабельних авіаційно-технічних засобів і літаків, підготовкою льотного та технічного складу корабельної авіації. За часи існування особовий склад військової частини, своєю бездоганною службою, забезпечував розвиток корабельної авіації колишнього СРСР та Російської Федерації.

Випробувальний полігоном у складі  ЗС України командували:

полковник        ШАПІРО Олександр Йосифович             з 22.06.91р. по 01.08.97р.

полковник        ПЛЄШКОВ Олександр Олексійович        з 11.08.97р.по 01.11.11р.

В даний час злітно – посадковим полігоном «НИТКА» керує підполковник ЗАДВОРНИЙ Олег Анатолійович



Історія організаційного будівництва та розвитку морської авіаційної бригади ВМС Збройних Сил України

 

         Згідно Указу Президента України «Про реформування ЗС України» на другому етапі реформування ЗСУ у 2004 році військові частини МАГ ВМС України були розформовані, а на їх базі була створена морська авіаційна бригада.

8 грудня 2004 року була підписана директива начальника Головного штабу ВМС ЗС України «Про сформування морської авіаційної бригади на фондах Морської авіаційної групи».

Морська авіаційна бригада є військовою частиною тактичного рівня й підпорядкована командувачу ВМС ЗС України.

Днем створення військової частини визначено 20 серпня 2004 року.

14 жовтня 2008 року морській авіаційній бригаді присвоєно найменування за місцем дислокації: Сакська морська авіаційна бригада.

Першим командиром бригади був призначений полковник МОСКАЛЬОВ Юрій Володимирович, який очолив її та керував бригадою до 2006 року.

З 2006 року бригадою командує полковник ХОМЕНКО Володимир Володимирович.

На сьогодні Сакська морська авіаційна бригада включає:

управління бригади;

основні підрозділи:

авіаційну ескадрилью (літаки: Бе-12 (різних модифікацій), Ан-26, Ан-2);

  

                вертолітну ескадрилью (корабельні вертольоти: Ка-27 (різних модифікацій), Ка-29; вертольоти Мі-8, Мі-9, Мі-14, Мі-24  )

 

                    

              підрозділи забезпечення: батальйон зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів;

батальйон аеродромно-технічного забезпечення;

роту матеріального забезпечення;

технічно-експлуатаційну частину авіаційної техніки,

спеціальну інженерну службу;

рятувальну парашутно-десантну групу;

взвод охорони, метеогрупу та інші.

 

Морська авіація є родом Військово - Морських Сил Збройних Сил ЗС України  та призначена для вирішення задач в операціях, бойових діях, морських боях з надводними та підводними силами з метою відбиття агресії проти України, самостійно або у взаємодії з іншими видами ЗС України, а також для сприяння сухопутним угрупованням військ (сил) під час ведення бойових (воєнних) дій у приморських операційних зонах ВМС .

Морська авіація залишається одним із головних носіїв бойового потенціалу ВМС ЗС України та відрізняється високою мобільністю, маневреністю та ударною міццю яка і надалі спроможна виконувати комплекс завдань за призначенням.

Основними задачами Сакської морської авіаційної бригади ВМС ЗС України сьогодні є:

викриття надводної і підводної обстановки у визначених районах моря;

 

    

 

стеження та знищення підводних човнів противника у підводному та надводному положенні;

 

    

 

пошуково-рятувальне забезпечення сил в морі та на суші;

 

    

 

транспортні повітряних перевезення в інтересах ВМС ЗС України.

 

              

Морська авіація також може застосовуватись для:

участі у проведенні миротворчих операцій;

участі в антитерористичних операціях на військових (державних) об’єктах ;

надання військової допомоги іншим державам на підставі міжнародних  договорів та  згідно чинного законодавства України.



        
Матеріал надан М.Литвиненко