УКРАЇНА ШАНУЄ СВОЇХ ГЕРОЇВ!

В рамках благодійної Акції ВГО"ЗВИТЯГА", за представленням бойового побратима, було вручено Вищий орден Спілки- "ЗА ВІРНІСТЬ ПРИСЯЗІ" герою АТО - Барчану Роману Васильовичу.

Це нагорода за мужність та незламність духу, самовідданість  та зразкове виконання службового обов’язку, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України під час виконання бойових завдань в зоні АТО в районі м. Дебальцеве.

Орден "За вірність присязі" було надано  для вручення Герою Головою ВГО "ЗВИТЯГА" - Соповим Олександром Михайловичем.

Орден було  вручено на урочистості,  присвяченій 24-ій річниці Незалежності України, у великому залі Новомосковського  міськвиконкому 21 серпня 2015 року.

Пропонуємо  статтю-розповідь майора Ширяєва О.В. про свого бойового товариша - Барчана Романа Васильовича, котрі разом проходили службу з серпня 2014 по травень 2015 року в батальйоні патрульної служби особливого призначення ГУМВС в Дніпропетровській області «Артемівськ».

"Барчан Роман Васильович - українець (за національністю, поглядами та принципами життя), народився, вчився, працював агрономом і проживав до червня 2014 року в м. Красногорівка Донецького району Донецької області, військову службу не проходив ;

- з червня 2014 року, з початком активних бойових дій та наближенням боїв до його рідного міста, переїздить до родичів в  Полтавську область, залишаючи у родичів дружину та шестимісячну доньку, їде добровольцем на фронт, де зараховується міліціонером до вищевказаного підрозділу (з серпня 2014 року);

- з серпня 2014 року по кінець січня 2015 року ніс службу на блокпостах в зоні АТО в складі бойового екіпажу танку ( спеціалізацію механіка-водія танка опанував на місці несення служби, не маючи військової освіти та військового досвіду, за дуже короткий проміжок часу, проявив технічні здібності та організаційні вміння, за що був підвищений до командира взводу);

- з січня 2015 року  по 18 лютого 2015 року перебував у складі зведеного підрозділу МВС в м. Дебальцеве Донецької області (механіком-водієм танку), де проявив себе як вмілий спеціаліст, мужній та ініціативний захисник. Так, 03 лютого, під час мінометного обстрілу штабу угрупування ЗСУ, зорієнтувавшись в ситуації, правильно розмістив свій танк, що запобігло влучанню міни в паливозаправник, міна влучила в гусінь танку, в якому знаходився весь екіпаж. Танк був пошкоджений та виведений з ладу, відправлений на ремонт до м. Артемівська. Барчан Р.В. цього ж дня відбуває до Артемівська для отримання нового танку, та вже під ранок 4 лютого переганяє новий танк під обстрілами до м. Дебальцева.

З 04 по 12 лютого бере участь у бойових виїздах за вказівками командування сектору  (як механік-водій танку, так і в пішому порядку як командир групи ). 13 лютого 2015 року, за вказівками командування сектору, Барчан Р.В. зі своїм екіпажем та броньована група (2 танки, 1 БПМ, 1 БРДМ та 20 чоловік) вибувають на ж/м Жовтневий міста Дебальцева для евакуації поранених в/сл 40-ї бригади з оточеного блокпосту. По дорозі ( у зв’язку із недостовірністю розвідданих) група потрапляє в засідку, під час бою  наша група  несе втрати - підбито та знищено 1 танк (з екіпажем), 1 БМП (з екіпажем та пораненими) та загинуло до 10 наших бійців. Але Роман проявив холоднокровність та витримку, зумів вивести  з вузьких вулиць свій танк , екіпаж зумів відбити атаку ворожої піхоти з гранатометами, давши змогу відійти решті групи, забрати поранених та загиблих товаришів і повернутися на базу. Танк після цього виїзду був на ходу,  але від кількості попадань та маневрових дій в жилій місцевості під час бою вийшли з ладу механізми управління гарматою, кулеметами.

За рішенням командування 16 лютого танк з екіпажем був відправлений до ремонтної бази в  жилому масиві Комуна міста Дебальцева (оскільки реальне оточення угрупування наших військ в районі м. Дебальцеве відбулося вже з 08 лютого).  З 16 лютого ворог розпочав активні наступальні дії по знищенню оточеного угрупування ЗСУ,  підтримуючи їх постійним шквальним вогнем артилерії .

Так 16,17 лютого постійно відбувався ворожий артилерійський вогонь по ремонтній базі, що і призвело до попадання двох мін в танк Романа. Бійці не мали можливості навіть висунутися з укріплень для ремонту техніки. Під час обстрілів багато бійців було поранено та вбито, Роман зі своїм командиром танку допомагають з пораненими. 17 лютого вночі їм дають команду зайняти кругову оборону бази , оскільки ситуація вже набула критичного повороту, їхня база опинилася в оточенні.

Але бійці та командири згрупувалися та на залишках техніки з боєм зуміли вийти в розташування 128-ї бригади. Після цього під ранок 18 лютого з основними силами угрупування ЗСУ з боєм прорвалися з оточення до Артемівська.

Після виходу командуванню батальйону було надано рапорт з проханням про відзначення міліціонерів батальйону, які відзначилися під час дебальцевської операції".